Албанія 2016. Частина 6

Тірана нас зустріла доволі завантаженим трафіком.
Изображение

Изображение

Готель по карті знаходився десь в 800-1000 метрах від самого центру, але трохи стало не по собі коли поїхали вузькими вуличками.. Як в циганський район заїхали.

Але нічого страшного. Поселились, поїхали в торговий центр купити на роботу ы родичам ракії, вина, солодощів. І до готелю.
Машину нам поставили взагалі в сусідньому дворі за закритими воротами, тому наступного дня можна було спокійно йти гуляти по місту.

Ну.. далі буде 🙂

Добре що фото є поділені по днях, тому все простіше пригадувати хоча б в хронології
Тірана.
Тут коротко скажу – на Тірану вистачило б і пів дня погуляти. Місто як місто, гарне в центрі. Старе місто по якому можна ходити не один день і милуватись? Такого немає.
От по таких вуличках ми брели з готелю в сторону центру
Изображение

Зате поруч з розваленими будинками – такі от кафе
Изображение

Спочатку пішли через чи то парк чи то не парк – мимо університету. Цікава в них хвоя, маленькі шишки 🙂
Изображение

В самому центрі йде інтенсивна капітальна реконструкція стадіону
Від очей закрито парканом
Изображение

Але поруч зроблено міні поле футбольне
Изображение

І сцена.
Зверніть увагу – як дешево зробити сцену 🙂
Беремо стрейч-плівку, пару-трійку балончиків з фарбою і вперед!
Изображение

Там же майданчик для пейнтболу
Изображение

І в парі метрів від цього всього палац Президента 🙂

Изображение

І через дорогу від нього прокат велосипедів (12 грн за годину)
Изображение

Візуально все це знаходиться у тупику цієї найширшої вулиці Тірани
Изображение

Знову ранкові Албанці – Кава, водичка і “Ракі Рруши” 🙂

Закинутий в самому центрі недомавзолей
Изображение

Поруч “Дзвін миру”
Изображение

Далі ми пішли трохи в центр мимо будівлі до якої повернулись- на даху однієї з висоток є кафе-оглядова площадка. Особливість – зона столиків крутиться всередині кафе орієнтовно за годину повний оберт.
Тобто якщо пити каву за столиком – то за годин можна побачити всю Тірану з висоти 🙂
От десь так виглядає тірана в центрі

Изображение

Изображение

а так трохи в сторону
Изображение

Принцип – ось вся коричнева частина крутиться. Центральна частина на місці.
Изображение

Фонтанчик тепер знизу

Изображение

Недалеко від фонтану:

Изображение

Изображение

і….
Изображение

Ні! Це не мечеть.

Изображение

Православний собор Воскресіння Христового.

Изображение

От така релігія Албанії.

Постійно зустрічається питна вода
Изображение

Центр, прапор
Изображение

Так як насолодитись великим вибором риби не вийшло на морях, спробували знайти ринок Тірани. Ну мусить же хоч там бути вибір риби?

Таки знйшли всього один магазинчик, вибір шикарний.
Изображение

Изображение

але це не просто магазин – все тут можна і приготованим скуштувати.
Тому рибні супчики і невеличкий асорті-салат всього потрохи 🙂
Изображение

Далі знову албанські вулички

Хтось дуже хотів готель. Але ж памятник рушити не можна.
Изображение

Ще один дивний памятник
Изображение

Біля однієї мечеті от такий годинник з невеликою площадкою.
Изображение

Навпроти якась державна установа, а на даху от таке чудо
Изображение

Пішли гуляти по вуличках, знову заправки

Изображение

В одному з салатів який їли раніше помітив смачну цибулю. Як ялтинську. І гуляючи по вуличках ми її побачили в продажу. Так що додому собі ще привезли біля 3-4 кг ялтинсько-Албанської цибулі 🙂
Изображение

Находились взагалі багато, але реально не знаю про що ще можна розказати про тірану.
Звичайне місто.

Звичайні двори.
Изображение

Купили пляшечку бренді, персиків, пепсі і побрели відпочивати перед дорогою.
І добре що так зробили. Виспався я шикарно – десь 12 годин проспав.

Зранку десь біля 8 години ранку вирулили з Тірани.

Швиденько доїхали до кордону, по дорозі залив на останні албанські гроші біля 10 літрів дизеля і поїхали на каву в кемпінг Санрайз на озері Охрид.

Перед кордоном з Македонією
Изображение

Кордон пройшли за 10 хвилин
Изображение
Каву нам зробили чудову – ще й гроші не хотів хазяїн брати – вмовили щоб взяв..

Изображение

Попили кави, покормили лебедя
Изображение

От так там люди відпочивають
Изображение

І порулили далі до Болгарії

Перед кордоном з Болгарією (Македонія-Болгарія)
Изображение

Изображение

КОрдон теж за 10-15 хвилин пройшли.

Заїхали в Софії в магазин на пів години
Изображение

І через невеликі гори порулили на Русе. Було дуже велике бажання все ж доїхати до Бухаресту і там зупинитись
Изображение

Изображение

І таки це вдалось – кордон Болгарія-Румунія пройшли теж швидко – біля 15 хвилин.

Дорогу описувати нема чого -сама дорога ідеальна, спати не хотілось. Після перетину кордону зайшли на заправку – там є Wi+Fi, выдписали всым що у нас все добре і у Бухарест.

Найдорожчий кемпінг нам був саме тут (біля 30 євро).
Але вже хотілось випить 100 грам ракії болгарської і лягти спати.

Поставили холодильник з продуктами на балон і все..

Єдине що відклалось в голові – що за 1 день ми проїхали мимо 4 столиць. Тірана, Скоп’є, Софія, Бухарест.
Орієнтовно 1000 км.
Зранку кава і дорога додому – Бухарест-Чернівці-Київ теж біля 1000 км

Изображение

Наступний день без пригод до Чернівців.
І як завжди – більше 2 годин на кордоні, місцеві які пропускають за бабло “своїх”. І т.д.
Изображение

Ну і про дорогу далі теж нема що й писати крім того що по нашому маршруту на ніч легковиком я б не їхав
Чернівці-Хотин-Кам’янець-подільський-Хмельницький-Житомир ну і далі київ.
В деяких місцях бугри такі що жах, але багато де дорога вже зроблена.
Изображение
На бусі взагалі проблем не було. В 23:00 орієнтовно ми були вже в Києві

І коротко про саму поїздку підсумки
– Дякуючи цій поїздці тепер будемо планувати і майбутні з можливістю ночувати в кемпінгах. Це реально зручно!
– Дякуючи цій поїздці доукомплектовано наші речі холодильником на газу, вже замовлено маркізу. Знайдено деякі недоліки в автомобілі щоб можна було ще більш комфортно спати.
– Сама ж Албанія – Шикарне море, шикарні краєвиди, Гарні місця – особливо озеро Комані і Голубе око. Бухти – само собою. Але Завищені ціни як мінімум в серпні, відсутність вибору морепродуктів біля пляжів і те про що я не писав ніде і не фотографував – сміття доволі багато є, відчувається що албанці так як і у нас не слідкують і не бережуть місця на природі.
Я у Албанію більше їхати бажання не маю, але один раз поїхати ОБОВ’ЯЗКОВО треба.
– Їхати відпочивати в Дуррес – не вартує. Грязно і купа народу. Якщо їхати відпочивати – все що нижче Вльори. Або й сама Вльора наступного року або через рік.
– На авто по Албанії їздити лише до обіду. Після обіду суцільні пробки.
– Валюта – прийматься як євро так і леки. Моміняти трохи лек треба (на пляжах ксаміла наприклад євро не брали) але у інших місцях без проблем і по нормальному курсу беруть євро.
– кредитні картки майже ніде не приймають на пляжних ресторанчиках і в дрібних магазинах. Ті ж магазини які йдуть як супермаркети – без проблем.
– Паливо дизель і бензин – найкраще залитись по вінця у Македонії. 0,78 євро за літр.
– паливо Газ – як тільки заїхали у Албанію – заливайте газ. Він там найдешевший. Далі від кордону трохи більше ніж в 2 рази дешевший за дизель (десь по 0,6 євро газ) а біля кордону десь по 0,45 за літр.
– якість доріг – всі туристичні дороги ідеальні, лише пробки. Нетуристичні дороги (наприклад комані – де лише до Комані їздять) – жах
– правила дорожнього руху – напевне лише одного дотримуються – правосторонній рух, але це лише для водіїв авто, велосипедисти можуть спокійно їхати в лоб
Всі знаки головна чи другорядна дорога – не мають ніякого значення – на кожному перехресті бажано пригальмувати і бути готовим зупинитись

От такий от був наш відпочинок 🙂

Поділитись:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *