Албанія 2016. Частина 5

Наступний день. З Ксаміла їдемо десь північніше. Виїхали зранку, щоб не поспішаючи знайти де ще 2-3 дні відпочити, і заодно заскочити в максимальну кількість бухт. І ще було бажання зупинитись чим ближче до перевалу найбільшого – Перевалу Логара.
Забіжу наперед – так і вийшло.

А поки що їдемо в Саранду. Саранда зовсім поруч з Ксамілом.
Дуже велику помилку зробили в тому що не залишили машину подалі від заїзду в старі вулиці. Назад виїзджали більше години.
Машину поставили недалеко від порту. І пішли глянути…. ну звісно ж – ПЛЯЖ!
🙂
От такий порт.
Изображение

І дійшли до от такого пляжу
Изображение

з ОТАКЕННИМ морем
Изображение

Ну нема негарного моря нижче від Вльори, НЕМА!

Фото з HDR
Изображение

Ще заглянули поцікавитись цінами катанутись до Корфу
Попереджу тих хто бажає туди попасти – потрібен Шенген, перевіряють перед покупкою білетів паспорти. Греція все ж.
Изображение
Ціни в одну сторону
Дорослий 23,8 євро, авто 42 євро.
тому двоє на авто туди й назад
84+95 євро… дорогувато

Є в Саранді і пляж без платних місць. Вузенький, але є

Изображение

Зайшли поїсти супчику і заодно знову побачили знайому картину – зранку албанці (без албанок) сидять по кафе, п’ють каву і ракію. І неважливо в будній чи вихідний
Изображение

Трошки погуляли по Саранді по вулицях
Изображение

Изображение

Дійшли до машини і двинули далі …
Ще одна особливість міст в Албанії. Заправки. Вони знаходяться деколи прямо внизу житлових будинків
Изображение

Їхали на виїзд реально довго, в Києві таких пробок не буває як там.
Але таки виїхали.

Изображение

Далі трохи інформації для тих хто вибирає або буде вибирати як їхати до Ксамілу. Дороги є дві
1. Через гірокастру, як ми їхали
2. через перевал Логара, як ми їхали після Ксамілу).

Хочете побачити багато пляжів, бухт, їхати над морем але ДОВГО – їдьте на Вльоре і вниз.

Хочете швидко до Ксамілу – Гірокастра і два перевали і все. Голубе око дуже близько від Ксамілу і Саранди, тому якщо не поїдете через Гірокастру – з Саранди до Голубого ока без проблем і недовго їхати.

А от дорога якою ми їхали далі – 100% повороти, серпантини і височенний перевал.
І тепер по дорозі.
Перший пляж на якому зупинялись – пляж біля Borsh
Судячи з того що ми бачили – це найдовший пляж який є в Албанії вниз від Дурреса до Ксаміла. Можу звісно помилятись але навряд

Изображение

Пляж знаходиться трохи в стороні від самого містечка, але недалеко. І прилягти тут завжди буде де – він реально довжелезний, дивіться карту.

Скупались, повалялись трохи і рушили далі – до Himare.

Натрапили по дорозі на таку от військову бухту (не на неї саму а на вид на неї зверху
Изображение

В Himare по позначках був кемпінг. Заскочили глянути – -доволі непогано – багато дерев і місця де стати в тіні. 10 євро з електрикою.
Знаходиться через дорогу від пляжу.
Изображение

Пляж не дуже великий, але зате прямо в місті, єдиний мінус – прямо над дорогою
Изображение

Изображение

Для себе взяв на примітку – якщо не знайдемо де стати – вернутись сюди.

Далі порулили в сторону Jale.
Пляж теж широкий, але ціни щось занадто кусались. За будиночки далі від моря – 60 євро за добу, а над морем, якості як старі радянські прості дерев’яні запросили 85 євро за добу…
Изображение
Явно перебор по ціні.
Їдемо далі. Ще далі є Dhermi
Дорога кручена постійно. Але якість самого покриття – ідеально.
Изображение

Изображение

Перший кемпінг якийсь чи то безкоштовний чи навіть не знаю. Ніхто не виходив коли заїхали, страшний туалет і душ (але він є) і написано – соціальний кемпінг. Напевне все ж безкоштовний. Тому ніяких претензій до нього бути не може.
А далі мене добили місцеві “менеджери” кемпінгів.
Після будиночків по 60 і 85 євро пішли ж пошукати лише кемпінги, тим більше було бажання погуляти по Тірані – нам тут треба було десь зупинитись всього на 2 ночі. Знайшли ще два кемпінги.
Але це жах. Ціна то таке – ті ж 10 євро, але місце де пропонували стати неприбране – якісь пакети і папірці. В пам’яті ж всі попередні ідеально чисті кемпінги, де прибирають постійно.. стало якось не по собі і ми поїхали назад в Сторону Хімаре.

От на цьому відрізку взагалі працює реверсний світлофор – або в одну або в іншу сторону червоний
Изображение

Але по дорозі і на карті був помічений ще один пляж. Пляж Ліваді. І не дарма ми вирішили заскочити сюди. Для любителів кемпінгу тут рай. 5 кемпінгів один за другим. Було й парочка готелів, один навіть з басейном. Але при в’їзді нас зловив “менеджер” кемпінгу, показав на Український прапор.
Изображение
І вмовив залишитись тут (теж 10 євро за добу)

Изображение

Причому прямо над пляжем. Ідеально.

В цьому ж кемпінгу вже стояла пара з Тернополя(вони й подарували прапор) і їх друзі з Литви.
З ними увечері ми і випили по 50 грам 🙂
Знайшли в магазині і грудинку іогірочки …. а у нас в холодильнику Неміров який ледве був початий 🙂
Изображение

Тут залишились на 2 ночі.

Пляж біля кемпінгу хороший і теж немаленький.
Вода як завжди. Нема що описувати
Изображение

От так зверху виглядає цей пляж Livadi
Изображение

Дякуючи форуму автоуа була поставлена точка біля бухти до якої можна було дійти пішки. Орієнтовно вона знаходиться між Livadi і Jale. Туди й порулили зранку наступного дня, після того як скупались.
Наші ж знайомі нові відправились човном (один ззаду на кругу) до якогось дикого пляжу.

Изображение

Я не можу не вставити ці фото, зроблені по дорозі до бухти.
Изображение

Изображение

Бухточка – суперова
Изображение

Изображение

Люди в більшості своїй добираються або човнами або катамаранами
Изображение
До обіду покупались, позасмагали і назад.
Трохи мало взяли з собою води, але нам ще в Шкодері сказали – вся прісна вода, навіть в Тірані нормальна. Можна пити.
По дорозі бачили бочки в яких акумулюють воду джерельну — видно для поливу, і зайва вода просто витікає. У декого ще й шланги є на виході.
Изображение

То по дорозі з такого шлангу інапились і поповнили пляшечки. 🙂
Ну а далі купались, сходили в магазинчик і ресторанчик на рибку…

І наступного дня після ранкового купання зібрались рулити в сторону Тірани.

Спочатку перевал – я не знаю як його описати.. Але це щось…
От на цьому фото видно змійку на горі – то дорога на підйом
Изображение

Правда не всю висоту видно.. От одне з фото над хмарами
Изображение

І ще одне.

Изображение

Перевал зі сторони Dhermi (для нас на підйом) набагато легший, бо довгі не дуже круті підйоми. А на іншій стороні повороти слабші, і пійдом був би дуже крутим. Тому в сторону зворотню явно їхати тяжче.
Проїхали доволі легко. Хоч і довго. На четверту ніде не переходив. в основному друга і перша. Щоб не палити колодки – вниз в основному на другій їхали. Реально крутий спуск.
Ну і перший пляж. Орікум.
Готель в Тірані вже мали заброньований, тому не поспішаючи зупинялись і купались де собі хотіли.
Изображение

Від Орікум до Вльори дуже багато пляжів, де можна зупинятись, але і людей багато

Изображение

Изображение

Изображение

Далі Vlore – як тільки заїхали – з’явилось відчуття що у Вльоре роблять щось дуже схоже на Батумі. От на фото видно по праву сторону будують будинки – по ліву риють прибирають і окультурюють місце під пляж
Изображение

Так що наступного року або через рік думаю сюди можна буде їхати відпочивати.
у Вльоре пробували знайти рибний магазинчик (думав кинути рибу в холодильник заморожену, щоб у Румунії через 2 дні посмажити на грілі, але так і не знайшли.

Взагалі що мені найбільше не сподобалось – немає великого вибору риби (окрім Тірани). Ловлять ту ж Дорадо – а по ціні як у нас (200 грн за кг). Щось нелогічно.
Після Вльоре ще заїзджали у Дуррес, але навіть фотографувати пляж і море більше не хотілось, настільки негарним і завантаженим виглядає пляж Дурреса після всього що ми бачили раніше. Тому швиденько скупнулись, закинули пару копійок у море і на автобан до Тірани.

Поділитись:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *